Нещодавно, ми б могли відзначити День народження Великого Українця. Якби знали про його існування і його жертовний життєвий шлях заради України. Нажаль, так вже історично склалося, що ми знаємо чужих героїв: міфічного Павліка Морозова, україножера Джугашвілі-Сталіна та інші сотні катів українського народу. Виправляючи трагічні помилки історії, публікуємо коротеньку життєву історію, одного з численних патріотів України народженого на теренах Житомирщини. Отож, 114 років тому народився відомий діяч Української народної республіки Микола Сціборський. Інженер-економіст за фахом та патріот за духом, публіцист та теоретик українського націоналізму. Після поразки УНР, в 1920 році, Сціборський певний час перебував у Польщі у спеціальних таборах для українських вояків.
Найфундаментальнішою працею патріота є твір “Націократія”, яка в плані розвитку суспільно-політичної думки 30-40 рр. стоїть в одному ряду з “Призначенням країни” Юрія Липи, “Націоналізмом” Дмитра Донцова та філософськими трактатами Юліяна Вассияна. Окрім того, Микола Сціборський був співавтором проекту української Конституції.
На початку радянсько-німецької війни 1941-45 у складі основної похідної групи Організації Українських Націоналістів (Мельника) вирушив у Київ. Метою групи було проголошення державності України у її столиці. Разом з керівником групи Омельяном Сеником убитий в Житомирі за незясованих обставин, ймовірно радянським агентом.
Активна діяльність еліти української нації створила умови для проголошення 30 червня 1941 року Акту відновлення української державності у Львові. А в майбутньому, створення повноцінної військової формації для захисту одвічних земель України — Повстанської Армії.
З гаслом “Здобудемо українську державу, або згинемо в боротьбі за неї” сотні тисяч патріотів, навіть не українці за національністю йшли на смерть. Причиною цьому було інше гасло “Свобода народам, свобода людині”. Ідеалом створення держави стало створення демократичної держави з явним антитоталітарним аспектом.
Житомирщина завжди була активною у прагененні відстоювання історичної справедливості.
Життя ж Миколи Сціборського й сьогодні залишається показовим прикладом цьому. Історична правда незнищенна!
Найфундаментальнішою працею патріота є твір “Націократія”, яка в плані розвитку суспільно-політичної думки 30-40 рр. стоїть в одному ряду з “Призначенням країни” Юрія Липи, “Націоналізмом” Дмитра Донцова та філософськими трактатами Юліяна Вассияна. Окрім того, Микола Сціборський був співавтором проекту української Конституції.
На початку радянсько-німецької війни 1941-45 у складі основної похідної групи Організації Українських Націоналістів (Мельника) вирушив у Київ. Метою групи було проголошення державності України у її столиці. Разом з керівником групи Омельяном Сеником убитий в Житомирі за незясованих обставин, ймовірно радянським агентом.
Активна діяльність еліти української нації створила умови для проголошення 30 червня 1941 року Акту відновлення української державності у Львові. А в майбутньому, створення повноцінної військової формації для захисту одвічних земель України — Повстанської Армії.
З гаслом “Здобудемо українську державу, або згинемо в боротьбі за неї” сотні тисяч патріотів, навіть не українці за національністю йшли на смерть. Причиною цьому було інше гасло “Свобода народам, свобода людині”. Ідеалом створення держави стало створення демократичної держави з явним антитоталітарним аспектом.
Житомирщина завжди була активною у прагененні відстоювання історичної справедливості.
Життя ж Миколи Сціборського й сьогодні залишається показовим прикладом цьому. Історична правда незнищенна!
Олексій Побережний
"АРТ+"
Немає коментарів:
Дописати коментар